Про пейзаж
Все має бути приземлено та вземлено
1.
Дійові особи:
терикон
печера
ти — штучний насип з порожніх порід
ти — мовчазний монумент експлуатованої та експлуатаційної праці людей
як би ти не старався, ти ніколи не станеш горою
бо це ж несерйозно, визнай, — тебе зробила людина, а не світовий океан
про яке майбутнє це говорить?
ти мужній тією мужністю, яка вже не потрібна
ти повсякчас зайвий
ти — порожнина десь зверху земної товщі
ти є, бо тебе колись розмила вода, тобто — океан
ти зʼєднуєшся з поверхнею землі одним або кількома отворами
яке майбутнє це обіцяє?
від світу людей ти знизу
а від земного ядра — надто зверху
і не на поверхні, і не в глибині
ти десь поміж та між, але не лімінальний простір
ти просто постійно присутня-відсутня
терикон питає у печери: «що не можна вкрасти?»
печера: «те, що всередині»
терикон: запитливо дивиться
печера: «корисні копалини»
терикон: «дуже смішно»
2.
Дійові особи:
полонина
степ
ти — безліса рівнина верхнього поясу гір
ледве доступна, майже примарна,
як будь-який цінний ресурс, якого не вдосталь
ти хотіла б бути ідеєю?
ти — нижня рівнина
ти повсюдний та такий, що скрізь
«назвиш, навзбіч та навперед»
якби не ця буйна рослинність, ти був би пустелею
ти хотів би бути пустелею?
полонина каже степу: «це все через море. якби не море, яке вони хочуть забрати, війни б не було».
степ мовчить. він надто схожий на море, особливо весняними ранками, коли хвилі його вигинів накриває молочним густим туманом.
полонина: «ти щось сказав? я тебе не чую»
3.
Дійові особи:
море
затока
туман
ти — частина океану, яка врізається в суходіл
ти — частина моря, яка врізається в суходіл
ти — просто явище, яке відбувається від контакту теплого з холоднішим
ви просто перетікаєте одне в одного. наче сукупність висловів, які мають певну узгодженість та видаються регульованими.
4.
Дійова особа:
земля
а ти — земля, світло-сірий земле-пил чи темно-сіра пило-земля. і ти кажеш: «Олюднювати пейзаж — людська справа. Видобувати пейзаж — людська справа. Колонізувати пейзаж — людська справа. Деколонізувати пейзаж — людська справа. А якщо мова йде про деколонізацію подвійно колонізованого, то уууу.»
печера: «Себе хай деколонізують».
степ: Мовчить.
море: Хвилюється.
туман: Стелиться.
терикон: «Структура досвіду має темпоральний характер — вона змінюється в залежності від психоемоційного стану, хоча сам факт події лишається незмінним.»
