By text – платформа, яка підтримує появу критичних текстів про сучасне українське мистецтво.

М’ЯКА СИЛА + ХАСЛ + THE BUSINESS OF CULTURE

Borys Medvedik of commercial public art

( #Мем #Нарис #Рецепт )

INTRO

Уявімо

Уявіть, будь ласочка, утопічне* майбутнє після перемоги.

Яку б медійну форму не прийняли дидактичні матеріали, є 3 підручники:

‘Українська культура ХХІ сторіччя’

‘Українська культура часів тієї клятої війни’

‘М’яка сила України’

?

Що на обкладинках? 

Третю я б проілюстрував ‘Паляничкою’ Жанни Кадирової та особисто хотів би бути там.

Чув у бесідах, що сучасні митці побоюються ярлика ‘воєнний’ і ‘часів війни’.

А от слівна сполука ‘м’яка сила’ має високу позитивну конотацію. Чи буде ‘м’яка сила’ предметом, ой, ні, об’єктом, для першого й другого підручників?

‘Чи є здобутки культурного сектора пропагандою та м’якою силою?’ 

‘Чи доцільні такі спекуляції, такі замальовки, як ця, моя, з підручниками?’ 

ПАРТ 1

Воля.

Цей текст має на меті допомогти військовим захищатись від агресора через сприяння усвідомленню сучасними діяч_ами культури та креативу себе зброєю.

Відповідальність.

За 3 роки війни я надбав звичку фантазувати про ризики інтерпретацій. Найкращі сценарії мене мотивують, а найгірші потрібні як краш-тести. Якщо можлива така інтерпретація висловлення, що ріже око на актуальному тлі – значить, така не має бути можливою.

Те, що відчуваю як свій спекулятивно-обчислювальний ресурс, не дуже тягне на стрибок від роботи на свою цільову аудиторію до ’пропаганди’ рівня ГУР. Не дивно, дивувала б спроможність до такого масштабування.

Я вже вперся в стелю або в ДАХ, або в покрівлю, і, коли дощить, вона підтікає.

Ось чому планую конференцію THE BUSINESS OF CULTURE.

Уявімо

Уявіть мок’юментарі про українських ‘креативників м’якої сили’ в реалістичному сеттінгу 2025 року: 

людиночки різноманітного гендеру приховують обличчя дизайнерськими балаклавами, CV dazzle мейкапами, сяють крутістю з присмаком інклюзивності та рок-н-ролу. Їх середовище здається реалізованою трансгуманістичною утопією. Вони вкотре вже змінили комунікаційну гру, ганяють на пост-іронії, перевикупах, містифікаціях, рекурсіях, стін вже немає зовсім, угорають з того, що навіть цей мок’юментарі сюжет про них може бути не такою вже і вигадкою. Така репутація в українських креативників. 

?

Що треба державі?

Чи цей фільм її підсилює?

Чи висовуватись? Як висовуватись?

Що держава може сформулювати як замовлення?

Що з цього можуть теоретично зрозуміти кацапи?

Збираюсь влаштувати конференцію, щоб це запитувати в експертів нашого сектору та знаходити рішення колективно. 

Робоча назва THE BUSINESS OF CULTURE.

Хоч там і не зовсім про бізнес.

ПАРТ 2

Hall of Fake.

Мені, як актуальному митцю, не дуже зручно в актуальній традиції світського комплементарного спілкування. 

Раджу всім розпитувати у своїх авторитетів про свої мінуси, бо ось що мені підкинула Ксенія Малих: 

-Раджу тренувати чуйку на трушечку

Трюк в тому, що я багато працюю з категоріями тру, не-тру, фейк, тру, що виглядає фейком, навпаки, або більш ускладнені комбіни. Також ярликую культуру по street credibility, здебільшого це теж про чесність. Впевнений, що Ксенія казала про ще одну трушечку. Я спробував увімкнути множинність і крізь неї подивитись на свої і чужі здобутки.

І воно запрацювало. Такий аналіз виявився дуже зручним інструментом для структурування інформації в моїй голові.

Підхід суб’єктивний, але за ним точно можна орієнтуватися у потоці інформації та хаотичних системах(за фреймворком Кеневіна).

Дисклеймер.

З метою просто звернути вашу увагу на дисклеймер як жанр творчості та майже необхідний функціональний її елемент, зацитую один не мій:

Disclaimer: Зверніть увагу, що ця історія може бути тривожною, так як у ній мова йде про бойові дії, поранення та смерть військовослужбовців. Ознайомлення з нею залишаю на ваш розсуд. Інформація у цьому тексті не є розголошенням військової чи державної таємниці. Дані про перебування підрозділу чи назви позицій вже не актуальні. Інша інформація є загальнодоступною.

https://www.instagram.com/bohdan_bunchak

вересень 2023 року

Уявімо 

– Агов! Може, ми допоможемо з дисклеймером? Ваш класний, та наші колеги копірайтери вміють підсвітити всі етичні ракурси менш бюрократично та більш дисклеймерно-лаконічно. Ти не проти? 

– Кайф! Блін, ви такі круті, в нас вся школа по ваших кейсах вчиться! 

– Ха-ха, дякую, рєсп) Але будьте обережні: їм не можна дозволяти набриднути, пам’ятаєш? 

– Таак, ми всі це січемо! Дисклеймер я вам повністю довіряю, формулюйте як знаєте і одразу запускайте кроси в виробництво, я все узгодила.

ПАРТ 3

Мета.

В одному інстаграм-чатику мене тригернуло питання ‘яка мета проєкту THE BUSINESS OF CULTURE?’ і я щільно присів, що детальний опис мети тут зайвий, а краще буде визначити фокуси. Як описати мету, якщо справжня мета – увійти в історію? Не закінчив цю стратегічну невизначеність, накрив жартом ‘мета відсутня або відсутнє право її розголошувати’ та трійкою фокусів: Софт Павер, Ворлдвайд і Веллофф

Мм..

Просто коли ставиш поряд ці фокуси, вони здаються доволі близькими. Такими, що потребують однакових технік та співіснують всередині свідомих та амбітних культурних кампейнів та ресьорчів.

Цілі.

Згадка в підручнику.

Уявімо 2.2

Із самого початку наш рух завжди задавався власною метою, і було чому: ми створювалися в найскладніші часи. Тоді ще боялися слова ‘пропаганда‘. Але, як казав Віталій Портніков, ‘інформаційна революція вже сталася або стається‘.

Ми намалювали прапор МСУ (М’якої Сили України), влаштували мільярд конференцій, підняли прапор

і увімкнули все.

Уявімо 3.2

Вмикаємо все, розпочинаємо вечірку, покидьки русняві!

ПАРТ 4

Локація.

Клуб Otel` — це послідовні простори, що зигзагоподібно занурюються під землю стрічкоткацької фабрики на Нижньоюрківській. Найнижча зала (може мати окремий вихід) відповідає нормальному класу бомбосховища, під час конференції там буде воркшоп. 

Уявімо 4.

Графіті-райтери майже всіх міст світу в певний день криють фарбою у вигляді певного символу якнайбільше кв.м. цих міст. Це частина комунікаційної стратегії нової неофіційної айдентики України.

Уявімо 5.

На якийсь ІПСО-привід ще не відреагував президент, але вже є PSY-OPs від Cyber Anarchy Squad та того софт-павер об’єднання, про котре насправді цей текст.

OUTRO

Особисто мені здається, що є сенс попрацювати над брендом української пропаганди. А може, взагалі, вигадати worldwide (World War 3) propaganda celebs таких, небезпечних, як я, дуже крутих, outlaw, rock`n`roll, deaths etc.

Erase The City.

Poor But Cool.

Вривайся в Третю Світову!

Kyiv Wasted Youth.

Antihardcore.

*слово ‘утопічне’ використовується тут в значенні функціональної візії майбутнього. не плутайте з ‘нереалістичним’.

Примітки:

***Текст відображає позицію автор_ки. Точка зору редакції by text може відрізнятися від викладених у тексті думок. Якщо ви помітили порушення авторських прав, пишіть нам на пошту: bytextonline@gmail.com

Орфографія та пунктуація у багатьох текстах залишається авторською.